Тема дорослішання, пошуків себе та зміни людини впродовж деякого часу завжди була актуальною у зарубіжній літературі. Письменники вже багато століть звертаються до цих мотивів щоб детальніше розкрити зміни людської душі, дослідити вплив навколишнього світу на підростаючий індивід, формування стосунків маленької людини з оточуючими.  Яскравим прикладом цього є роман видатного англійського письменника XIX століття Чарльза Діккенса «Великі сподівання», що був уперше виданий у 1860 році. Цей твір справив на мене велике враження, адже автор майстерно описує весь спектр почуттів головного героя під час  дорослішання, зміну його життєвих принципів та мрій, а також суспільну картину життя тогочасної Англії: Діккенс гостро засуджує порожнє і часто безпечне (але забезпечене) життя джентльменів, яке протиставляється скромному існуванню простих робітників, а також марність і холодність аристократів. Вчинки головних героїв чітко показують як тягар нелюдських законів і несправедливих порядків, встановленим лицемірним суспільством і застосовуваних навіть до дітей, призводить до поступового падіння людини. У книзі здійснено детальний психологічний аналіз  людських мотивів, думок, вчинків. Адже не дарма існує таке твердження що першими психологами були хороші письменники.

Семирічний хлопчик Філіп Піріп (або як його усі називають – Піп), головний герой роману, живе разом зі своєю жорстокою старшою сестрою та її чоловіком-ковалем Джо. Місіс Гарджері  вважає брата огидливим тягарем, постійно б’є і нагадує що виховала хлопця «своїми руками». Через це Піп ненавидить свою рідну оселю й часто втікає на місцевий цвинтар, де поховані його батьки. Одного похмурого осіннього вечора він зустрічає біля могили біглого каторжника, (Абель Мегвіч) який у майбутньому повністю змінить життя юного Піпа, подарувавши величезний спадок.

Так поступово починаються великі зміни у житті головного героя. Сусідка  Міс Гевішем шукає товариша для ігор для своєї прийомної дочки Естелли. Дядько Джо рекомендує їй Піпа. Він зустрічає дивну леді, одягнену в пожовклу від часу вінчальну сукню що сидить у темній, похмурій кімнаті. Вона вибрала Естеллу (маленьке прекрасне створіння) знаряддям помсти всім чоловікам за нареченого, що не з’явився на весілля. «Розбивай їх серця, гордість моя і надія, — шепотіла вона, — розбивай їх без жалю!».

Усі подальші  зустрічі з мешканцями містечка мають доленосний характер, усі ці люди будуть мати величезний вплив на Філіпа, й очікувати, сподіватися на чудесне перевтілення простого сільського хлопчика на аристократичного лондонського джентльмена. Але на жаль чи на щастя для Піпа цієї зміни не відбувається.

Росте головний герой, змінюються його погляди, склад характеру і душевний світ, – й так само невловимо змінюється мова оповіді. Я вважаю що у образі Піпа автор розкриває головний сенс свого роману. Великі сподівання, засновані на фінансових статках чи на волі випадку і при цьому не підкріплені ні досвідом, ні знаннями, ні будь-якими зусиллями зі сторони людини, можуть принести тільки розчарування і горе. Справжню цінність мають тільки любов і дружба близьких людей, тільки просте чесне трудове життя.

Не дивлячись на те, що всі сподівання Піпа не справдились: він залишився самотнім і не розбагатів, кохана Естелла не стала йому за дружину, ілюзії щодо розкішного лондонського життя розбилися, кінець роману дає читачеві надію. Він зрозумів, на які жертви йшли близькі люди, простив їхні недоліки,  знайшов себе. І що найголовніше – прийняв життя таким, яким воно є. Врешті-решт Піп отримує своє щастя, хоч і не таке повне, як йому здається.

Роман «Великі сподівання» має багато втілень на екрані, адже у ньому висвітлено багато актуальних тем, що залишаються цікавими молодому й старшому поколінню. Мені здається дуже вдалою екранізація  Майкла Ньюелла, що побачила світ у 2012 році. Режисер майже не відходить від оригіналу, розкриваючи перед глядачами характери головних героїв. Фільм пронизаний атмосферою старої доброї  вікторіанської Англії, декорації, музика та костюми, що ніби переносять тебе у затишну вітальню англійського будиночка XIX століття. І звичайно, неймовірні британські актори, які абсолютно точно втілюють персонажів.

Чому ця книга досі цікава читачам? Чому її беруть до рук сотні людей, абсолютно різного віку й соціального статусу? Що є такого особливого у життєписі англійського юнака? Відповіді на ці запитання одразу стають зрозумілими після прочитання перших сторінок. Адже Чарльз Діккенс захоплює свого читача історією, де хитросплетіння й обставини долі сплелися в одне ціле. І мабуть, ця книга нікого не залишає байдужим. Так чи інакше, кожен знаходить частинку себе,  щось спільне з головними героями та виносить пізнавальні висновки.

Особисто я зрозуміла наскільки руйнівним у нашому житті може бути самообман. Створення ілюзій щодо безтурботного майбутнього, марних надій і сподівань та абсолютна пасивність можуть призвести до сумних наслідків. Такі рожеві окуляри дорого коштують, і головний герой Філіп Піріп це зрозумів. Також не слід допускати надмірного впливу зі сторони оточуючих людей.

Цей роман є поза часом, справжня класика,  що ставить багато важливих запитань і дозволяє читачу будь-якого віку самостійно перейти до пошуку необхідних відповідей. І тому багатьом симпатизує головний герой, що росте, змінюється, помиляється й шукає цілі у своєму житті.

Без сумніву, ця книга завжди знайде свого читача та буде відкривати нові грані людської особистості упродовж багатьох століть.